- сполучність
- -ності, ж.Здатність, можливість поєднуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сполучність
Смотреть что такое "сполучність" в других словарях:
сполучність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник
ДСТУ EN 354-2001 — Індивідуальне спорядження для захисту від падінь з висоти. Сполучні стропи (EN 354:1992, IDT) [br] НД чинний: від 2003 01 01 Зміни: Технічний комітет: ТК 135 Мова: Метод прийняття: Переклад Кількість сторінок: 8 Код НД згідно з ДК 004: 13.340.60 … Покажчик національних стандартів
